Софія Шаповалова мешкала у  м.  Дніпродзержинськ (нині Кам’янське), мала двох дочок Марію та Валентину. Старша, Марія Подолян (1914 р.н.) працювала на молочній фабриці, проживала разом із чоловіком Степаном та молодшою сестрою Валею у Кіровограді (нині Кропивницький). У Валі була подруга, єврейка Марія Тишківська, родина якої проживала у тому ж будинку. Наприкінці липня 1941 р. Марія Подолян відправила Валю до родичів у село, а 4 серпня гітлерівські війська окупували місто.

30  вересня всім євреям Кіровограду було наказано з’явитися на збірний пункт. Тієї ж ночі в будинок до Марії Подолян прийшов невідомий їй поліцай і сказав, що в поліцейському відділку опинилась її сестра, і що Марія повинна її звідти забрати. Марія взяла документи Валі і пішла в поліцію, однак замість Валі вона побачила там Марію Тишківську.

Коли євреїв відправляли до розстрільних ровів, Марія заявила, що вона – українка і що попала сюди помилково. В поліції вона розповіла, що її сестру звуть Марія Подолян та вказала адресу. Марія одразу  ж зрозуміла думку Тишківської і,  не вагаючись ані секунди, підтвердила, що дівчина доводиться їй сестрою, віддала документи і забрала її до себе додому.

Тишківська провела кілька днів у Марії, а потім, побоюючись, що сусіди можуть їх видати, Подолян вирішила знайти для дівчини більш надійне укриття. Сховавши Марію Тишківську у  возі під копицею сіна, Подолян відвезла її до своєї матері Софії.

Софія Шаповалова була знайома з родиною Тишківської, і розповідь дівчини про їхню долю та майже всіх євреїв Кіровограду приголомшила її. Сусіди Шаповалової знали, що у неї дві доньки, і вона представляла Тишківську своєю донькою Валею. Але дівчина відрізнялась яскравою єврейською зовнішністю, і один з сусідів доніс на неї в поліцію.

Марію Тишківську та її «матір» привели на допит, протягом якого вони наполягали на тому, що вони – мати й донька, і що в її жилах тече чиста українська кров. Скоро їх відпустили, і Марія Тишківська пробула у Софії Шаповалової до самого визволення.

Із всієї родини Марії Тишківської лише їй одній вдалося пережити війну. Протягом багатьох років Тишківська підтримувала дружні стосунки із Софією Шаповаловою та Марією Подолян, називаючи їх мамою та сестрою.

У Кам’янському на честь Праведниці Софії Шаповалової названа площа (колишня пл. Призаводська).

Званням Праведник народів світу відзначена: 14 травня 1996 р. (Справа М.31.2/7138).

З книги: «Ті, хто повертають віру в людину»: Праведники народів світу Дніпропетровської області / за ред. І. Я. Щупака. Дніпро : Інститут «Ткума»; ПП «Ліра ЛТД». 2019. С. 65.