Під час війни Олександра Путєшова (уроджена Піддубна, 1917 р.н.) жила зі своїми двома дітьми і батьком Родіоном Піддубним у Дніпропетровську. Її чоловік воював на фронті.

29  січня 1942  р. у  двері Путєшової постукала Гута Мерзон разом зі своїми доньками, одинадцятирічною Сімою та восьмирічною Фанею. До війни чоловік Гути працював разом з  Родіоном Піддубним, і  коли нацисти окупували місто, Родіон допомагав Мерзонам у пошуках продуктів харчування.

Після перших розстрілів місцевих євреїв 13 і 14 жовтня 1941 р. Мерзони переховувалися у  друзів. Знайшовши прихисток у будинку Путєшової, вони пробули тут кілька тижнів, допоки Олександрі, яка працювала квартальною, не вдалося дістати фальшиві документи на ім’я Катерини Мороз.

За допомогою цих документів Гута з дітьми змогла переїхати до віддаленого села і перебувала там два тижні, працюючи на свинофермі.

Також протягом одного дня у будинку Путєшової ховалася родина Чепурняків – мати Фейга та її діти Есфір і Самуїл. Переночувавши у будинку Олександри та її батька, вони пішли. Через десять місяців поневірянь по селах Чепурняки змогли перетнути лінію фронту, завдяки чому і вижили.

Після звільнення Дніпропетровська шестеро євреїв, врятованих Путєшовою, відновили спілкування з нею та її родиною. Гута і Фаня Мерзон пізніше переїхали до Ізраїлю; Сіма перебралася до Мінська, а решта залишилися у Дніпропетровську.

Званням Праведник народів світу відзначені: 3 березня 1996 р. (Справа М.31.2/6989).

З книги: «Ті, хто повертають віру в людину»: Праведники народів світу Дніпропетровської області / за ред. І. Я. Щупака. Дніпро : Інститут «Ткума»; ПП «Ліра ЛТД». 2019. С. 97.