Праведники наpoдів світу. Українa

Фурман Павло

Фурман Павло

Основна інформація

Місце проживання в роки Голокосту (сучасне):

Україна, Одеська обл., Роздільнянський р-н, м. Роздільна

Місце порятунку (сучасне):

Україна, Одеська обл., Роздільнянський р-н, м. Роздільна

Соціальний статус:завідувач лікарнею

Номер справи в Яд Вашем:M.31.2/6599

Доля врятованих:вижили

Доля рятувальника:вижив

Рік присудження статусу:1995

default img

біографія

Павло Фурман був завідувачем лікарні в місті Роздільна Одеської області. Його дружина Варвара працювала там же кухарем, і вся сім'я проживала на території лікарні. Під час окупації разом з сім'єю Фурман проживала і сестра Варвари, Наталя Семенюк.

У 1939 році молода акушерка Раїса Ташлицька надійшла на роботу в лікарню Роздільної. Незабаром вона подружилася з Фурманами. Коли 16 жовтня 1941 року німецькі та румунські війська окупували місто, Фурман засвідчили в поліції, що Раїса Ташлицька є українською сиротою, а не єврейкою.

Проте, оскільки в місті знали дівчину, Фурмани побоювалися, що хто-небудь донесе на неї. Вони переконали головлікаря відправити Раїсу працювати в відділення лікарні, розташоване у віддаленому селі. Так Раїса Ташлицька переїхала в село Будьонівка, де провела кілька тижнів, поки одна з медичних медсестер не донесла на неї владі. Раїсі було наказано з'явитися в поліцію разом з донощицею. На вході в дільницю Раїса зустріла Наталю Семенюк, яку відправили працювати в румунську поліцію перекладачкою. Наталя авторитетно запевнила донощицю, що її присутність не знадобиться, і Раїсу допитували без свідків. Дівчину звільнили, у великій мірі завдяки Наталі Семенюк, яка засвідчила, що та українка. Після цих подій Раїса Ташлицька повернулася в будинок Фурманів, де її знову сховали. Якось, коли обшук був неминучий, Ташлицьку сховали на горищі. Коли румунська поліція зайшла в будинок, Фурманам вдалося переконати їх у тому, що євреїв в їх будинку немає. Однак після цього випадку Раїса вирішила більш не наражати на небезпеку життя своїх рятівників, і пішла в трудовий табір Доманівка, де в найтяжких умовах пропрацювала більше року. Не в силах більше виносити табірні умови, дівчина втекла.

Після довгого поневіряння по окрузі, вона вийшла до села Поплавка Одеської області, де знайшла притулок у Анастасії Лопатюк, вдови-селянки з трьома дітьми. Спочатку ніхто не знав про справжнє походження Раїси Ташлицької, але пізніше вона розповіла свою історію Анастасії. Та зберегла все в таємниці і навіть говорила односельчанам, що Раїса — її родичка. Дівчина залишалася в будинку Анастасії Лопатюк аж до звільнення території від окупантів, яке настало 10 квітня 1944 року.

18 липня 1995 року Яд ва-Шем удостоїв Павла і Варвару Фурман, а також Наталію Семенюк і Анастасію Лопатюк почесним званням «Праведник народів світу».

З книги П. Ю. Козленко «По іншу сторону межі» [Текст] / за ред. П. Ю. Козленко. - Про .: ТОВ «СІМЕКС-ПРІНТ». 2016. - С. 126-127.

ПРАВЕДНИКИ ЗА ТІЄЮ Ж СПРАВОЮ В ЯД ВАШЕМ