Праведники наpoдів світу. Українa

Зірченко Михайло

Зірченко Михайло

Основна інформація

Місце проживання в роки Голокосту (сучасне):

Україна, Дніпропетровська обл., Криничанський р-н, с. Благодатне

Місце порятунку (сучасне):

Україна, Дніпропетровська обл., Криничанський р-н, с. Благодатне

Соціальний статус:студент

Номер справи в Яд Вашем:M.31.2/10417

Доля врятованих:вижили

Доля рятувальника:вижив

Рік народження:1927

Рік присудження статусу:2004

Зображення з книги: «Ті, хто повертають віру в людину»: Праведники народів світу Дніпропетровської області / за ред. І. Я. Щупака. Дніпро : Інститут «Ткума»; ПП «Ліра ЛТД». 2019. С. 42.

біографія

Павло Зірченко разом із дружиною та двома дітьми мешкав у селі Благодатне. Працював Павло Сергійович у місцевому колгоспі бухгалтером.

Наприкінці 1942 р. у селі з’явилася група з  32 біженців, яка переважно складалася з жінок та дітей. Старшим у  групі був інвалід Матвій Гонтов.Матвій був знайомий із селянською працею, оскільки зростав у  єврейській сільськогосподарській колонії, яка знаходилась неподалік. Всі члени групи доводились один одному родичами й друзями і  були родом з  міста Орджонікідзе (нині Єнакієве), Сталінської (зараз Донецької) області.

Вони залишили рідне місто ще напередодні окупації, рушивши на південний захід і осіли неподалік від Ростова-на-Дону, окупованого роком пізніше, в липні 1942-го. Оскільки вся група складалась з євреїв, вони вирішили не засиджуватись надто довго на одному місці, а тому блукали від села до села.

Одна з жінок, Бетя Пересецька, виросла в німецькій колонії і добре говорила німецькою. Знання мови окупантів неодноразово допомагало Беті рятувати групу від неминучої загибелі. Але наступала зима, і їм необхідно було знайти постійний притулок. Тим більше, що вже закінчувались харчі, не було теплого одягу, і всі вони були змучені довгою дорогою.

Місцева влада Благодатного дозволила їм залишитися в селі, розселивши родини біженців по різним будинкам. Але це жодним чином не вирішувало проблему харчування. Взимку у господарстві не було роботи, місцеві самі голодували й не могли нічим поділитися з прибулими.

Матвій звернувся до Павла з надією, що колгоспний бухгалтер знайде вихід із ситуації. І Павло допоміг: він дозволив біженцям взяти з  колгоспного складу декілька мішків з  борошном, а  також надав їм картоплю, капусту та буряк. Завдяки Павлу тієї зими ніхто з  біженців не помер з  голоду. Весною всі, хто міг фізично, почали працювати разом з  колгоспниками. Окрім цього Павло повідомляв своїм єврейським друзям про облави, які планувалися, та «візити» поліції. Завдяки допомозі свого 16-річного сина Михайла, в  минулому студента художнього училища, який виготовив фальшиву печатку, Павло зміг зробити декілька посвідчень для Матвія та членів його групи. Коли в село прибували німці, дітей ховали на околиці.

Під захистом і  керівництвом Павла євреї дочекалися звільнення у жовтні 1943 р.

У Благодатному на честь Праведників родини Зірченків названа вулиця (колишня вул. Набережна).

Званням Праведник народів світу відзначені: 16 листопада 2004 р. (Справа М.31.2/10417).

З книги: «Ті, хто повертають віру в людину»: Праведники народів світу Дніпропетровської області / за ред. І. Я. Щупака. Дніпро : Інститут «Ткума»; ПП «Ліра ЛТД». 2019. С. 41-42.

ПРАВЕДНИКИ ЗА ТІЄЮ Ж СПРАВОЮ В ЯД ВАШЕМ