Праведники наpoдів світу. Українa

Чайка Віра

Чайка Віра

Основна інформація

Місце проживання в роки Голокосту (сучасне):

Україна, Сумська обл., м. Конотоп

Місце порятунку (сучасне):

Україна, Сумська обл., м. Конотоп

Соціальний статус:робітник / безробітний

Номер справи в Яд Вашем:M.31.2/9974

Доля врятованих:вижили

Доля рятувальника:вижив

Рік народження:1904

Рік присудження статусу:2003

default img

біографія

Віра Чайка мешкала у Конотопі. На початку війни її чоловіка Микиту було мобілізовано до Червоної армії. Жінка лишилася сама з двома дітьми. Оскільки фабрика, на якій вона працювала, припинила роботу, щоб прогодуватися Вірі доводилося продавати сімейні цінності та хатні речі. Ще більше матеріальна ситуація погіршилася після окупації міста німецькими військами 3 вересня 1941 р.

Незабаром після вступу німців до Конотопу до Віри звернулася колишня колега Домникія Якубовська. Вона була одружена з євреєм Матвієм Лернером та мала з ним троє дітей. Матвій, коли стало очевидним, яка доля очікує євреїв при нацистському режимі, перебрався до села Попівка, де переховувався у сестри дружини Ксенії. Домникія переселилася на околицю міста, сподіваючись, що там ніхто не знатиме про національність дітей. Але коли 11-річна Віра та її 7-річний брат Микола пішли до школи, у них почали вимагати свідоцтво про народження. Домникія зрозуміла, що поки нацисти не дізналися про їхнє походження, 
дітей треба переховувати.
Віра Чайка одразу запропонувала свою допомогу. Її приватний будинок знаходився далеко від центру, мав великий підвал та був огороджений парканом. Вже наступного дня діти Домникії – Віра, Микола та Яків – перебралися до підвалу будинку Віри. Їхня мати відкрито мешкала у будинку разом з родиною Віри Чайки та допомагала їй по господарству.

До самого звільнення міста 6 вересня 1943 р. діти жодного разу не виходили на вулицю. Діти Віри – Рая та Петро – знали про Лернерів та часто провідували їх у підвалі. Усвідомлюючи небезпеку, вони не запрошували додому нікого зі своїх шкільних приятелів, щоб ніхто не міг здогадатися про таємних постояльців.

Після звільнення міста Домникія разом з дітьми повернулися до власного будинку. Однак жили вони вже без батька – Матвій Лернер був викритий та загинув разом із Ксенією, яка його укривала.

31 березня 2003 р. Вірі Чайці було присуджено почесне звання Праведника народів світу.

С. 114.