Праведники наpoдів світу. Українa

Белінська Ганна

Белінська Ганна

Основна інформація

Місце проживання в роки Голокосту (сучасне):

Україна, Одеська обл., м. Балта

Місце порятунку (сучасне):

Україна, Одеська обл., м. Балта

Номер справи в Яд Вашем:M.31.2/10087

Доля врятованих:вижили

Доля рятувальника:вижив

Рік народження:1910

Рік присудження статусу:2003

default img

біографія

Іван Белінський жив в місті Балта — колишній столиці Автономної Соціалістичної республіки Молдова, проголошеної радянською владою в 1924-му році. Працював Іван на місцевому молочному заводі. У 1940-му році його дружина померла, залишивши йому п'ятьох дітей, молодшому з яких було всього три роки. Одна місцева жителька, Ганна, зголосилася допомагати йому і доглядала за дітьми, поки він був на роботі. Сама Ганна виросла в дитячому будинку і добре пам'ятала, що таке бути сиротою. Після того, як вона пропрацювала у Івана рік, вони одружилися, і в 1942-му році у них народилася дочка.

Тим часом, 5 серпня 1941 року Балта була зайнята німцями, які пізніше передали контроль над містом своїм румунським союзникам. Всіх місцевих євреїв, а також єврейські родини з Бессарабії, переселили в гетто, організоване в Балті у вересні 1941-го року. Одними з жителів гетто були Фраді Трейгер, двоє її дорослих дітей Циля і Фіма, а також її літня мати. Свого часу Трейгери допомогли Ганні, коли вона тільки закінчила школу-інтернат та не мала засобів до існування, була зовсім одна. Тепер настала черга Ганни допомогти їм. Вона з чоловіком забезпечували Трейгерів продовольством в роки румунської окупації. Їжа була дуже проста — картопля, буряк і іноді цибуля. Часом вдавалося принести кусень хліба або жменьку борошна. Всього було трохи, але в будь-якому випадку — істотно більше, ніж мали на своєму столі інші жителі гетто. Мати Фраді не витримала важких умов життя в гетто і померла в роки окупації. 19-річного Фіму вбили за кілька тижнів до звільнення в березні 1944-го року. Фраді і Циля (згодом Бейзер) змогли втекти з гетто після загибелі Фіми і ховалися в будинку Белінського, які переховували їх разом з ще декількома євреями на горищі свого будинку і намагалися доглядати за ними, як могли.

Після війни Трейгери залишилися в тісних дружніх відносинах з Белінськими і допомагали своїм рятівникам.

31 серпня 2003 року Яд ва-Шем удостоїв Івана (1907-1999) і Ганну (1910-2009) Белінських почесним званням «Праведник народів світу».

З книги П. Ю. Козленко «По іншу сторону межі» [Текст] / за ред. П. Ю. Козленко. — О.: ТОВ «СІМЕКС-ПРІНТ». 2016. — С. 85-87.

ПРАВЕДНИКИ ЗА ТІЄЮ Ж СПРАВОЮ В ЯД ВАШЕМ