Родина Соболевських – чоловік поляк Йосип, його дружина українка Марина (у дівоцтві – Налужна), троє їхніх дітей та мати Йосипа Антоніна мешкали у місті Могилів-Подільський. Наприкінці липня 1941 р. Соболевські прийняли у себе 4 єврейські родини – загалом 24 особи. Це були їхні могилівські сусіди і приятелі. З початком війни вони не змогли евакуюватися на схід і повернулися до міста. Разом з тим, знаючи про вбивства та грабунки євреїв, що розпочалися після німецької окупації міста 19 липня, вони боялися повертатися до власних осель. 

Однак, хтось доніс поліції, що Соболевські переховують євреїв. Поліцаї, які прийшли за Йосипом, обмежилися лише формальним обшуком і не знайшли євреїв, яких ще переховувала родина. Тож все обійшлося попередженням про те, що віднині родина буде перебувати під пильною увагою поліції. Тим не менш, це не вплинуло на рішучість Соболевських допомагати євреям.

У вересні місто було передане до румунської зони окупації і у Могильові створили гетто. Туди перейшли Герш та Фріма Трейгер й сестри Хана та Зіна Шварцбройт, які до цього переховувались у Соболевських. Протягом всієї окупації, до березня 1944 р., родина допомагала їжею в’язням гетто та переховували євреїв у себе.

5 травня 2003 р. Яд Вашем надав Антонині, Йосипу та Марині Соболевським почесне звання Праведників народів світу. 

С. 33 (уточнені).