Полька Олена Ру разом із доньками мешкала у Кам’янці-Подільському. Її чоловік загинув у 1937 р., коли в часи репресій його звинуватили у шпигунстві. Після цього жінка перебралася до маленької квартири в бідному районі міста. Там її сусідами була глухоніма пара, чоловік-поляк Антон і дружина-єврейка Люба Тілятицькі та їхні доньки Броня і Рузя, з якими потоваришувала Олена.

У липні 1941 р. місто було окуповане нацистами. 5 серпня євреям було наказано переселитися до новоствореного гетто. Туди, разом з Антоном, який не схотів полишати близьких, перебралася і вся родина Тілятицьких.

26–29 серпня 1941 р. нацисти організували в Кам’янці-Подільському розстріл євреїв, жертвами якого стали близько 23 000 людей. Тілятицькі змогли вціліти, оскільки переховувалися в курнику. З відома господарів вони провели там і наступні місяці, але у січні 1942 р. родині довелося шукати нову схованку.

Вони звернулися по допомогу до Олени Ру і та вирішала розмістити їх в одній з двох кімнат своєї квартири. Антон же повернувся до свого помешкання, пояснивши, що його рідні загинули в гетто.

У березні 1942 р. Люба народила сина. Після цього вона з немовлям потайки перебралася до чоловіка, а дівчата – 8-річна Броня та 5-річна Рузя лишилися з родиною Ру. З часом Тілятицькі звикли до нових обставин та втратили пильність. Броня та Рузя провідували батьків, часто навіть без відома Олени. Скінчилося це тим, що у вересні хтось із сусідів помітив їх та доніс у поліцію. Любу разом із дітьми знову доправили в гетто.

Незабаром Антон за допомогою родичів зумів «викупити» доньок з гетто і вони повернулися до квартири Ру. Люба ж із сином не змогли втекти з гетто та загинули при його ліквідації восени 1943-го року.

У грудні 1943 р., коли Броня та Рузя разом із доньками Олени були ввечері на вулиці, хтось із перехожих крикнув їм: «Жиди!». Діти дуже перелякалися, вирішивши, що малих знову заарештують. Тож, у ту ніч Антон переправив доньок до села Слобідка-Кульчієвецька, розташованого поблизу Кам’янця-Подільського.

Там Бронею та Рузею опікувалися друзі Антона – родина Афіцьких: Антон, Марія і їхні діти-підлітки Іван та Антоніна. Вони багато уваги приділяли стану дівчат, які дуже тяжко переживали загибель матері й брата. Разом із Афіцькими Броня та Рузя Тілятицькі дочекалися звільнення від нацистів на початку 1944 р.

31 жовтня 2002 р. Олені Ру та її донькам Станіславі Носік (Ру) та Броніславі Бернацькій (Ру) і родині Афіцьких: Антону, Марії, Івану та Антоніні Цихоцькій (Афіцькій) було присуджено почесне звання Праведників народів світу.

С. 133.