Подружжя баптистів Федора і Євдокії Чугай та четверо їхніх дітей мешкали в селі Воронки на Рівненщині. Перед війною з ними також проживала дружина та діти старшого сина. Усі вони добре знали односельця торгівця лісом Іцка Шварцблатцаля та його дружину Рівку й сина Якова (1936 р.н.).

Улітку 1941 р. село було окуповане нацистами. У квітні 1942 р. всім місцевим євреям наказали переселитися до гетто в містечку Володимирець. 28 серпня 1942 р. гетто було ліквідовано. Усіх його мешканців зібрали на ринковій площі, звідки повели на розстріл на околицю.

Дорогою кільком євреям вдалося втекти. Серед них були і Шварцблатцалі. До початку морозів вони переховувалися в лісі, харчуючись ягодами та горіхами, і тим, що вдавалося добути у місцевих селян. З початком зими родина змушена була шукати нової схованки. Вони повернулися до Воронків, сподіваючись на допомогу колишніх односельців. Шварцблатцалі не зупинялися довго в одних господарів, але доволі часто вони проводили по кілька днів у Федора та Євдокії Чугаїв, особливо в холодну пору року.

Так вони змогли дочекатися приходу Червоної армії в січні 1944 р.

Після цього Іцко пішов до війська й загинув на фронті, а його дружина з сином у 1946 р. змогли дістатися до Палестини.
14 квітня 2002 р. Федору та Євдокії Чугай було присуджено звання Праведників народів світу.

С. 102.