Праведники наpoдів світу. Українa

Туркевич Федір

Туркевич Федір

Основна інформація

Місце проживання в роки Голокосту (сучасне):

Україна, Київська обл., Богуславський р-н, м. Богуслав

Місце порятунку (сучасне):

Україна, Київська обл., Богуславський р-н, м. Богуслав

Номер справи в Яд Вашем:M.31.2/9874

Доля врятованих:вижили

Доля рятувальника:вижив

Рік народження:1902

Рік присудження статусу:2002

default img

біографія

Шістнадцятирічна Євгенія Самчинська (у заміжжі – Юрковська) мешкала у Богуславі разом зі своєю прикутою до ліжка хворобою матір’ю Ольгою. Її батько з початком війни був призваний до армії. До війська узяли і їхнього сусіда – Ісаака Тетельмана. Його жінка-українка Наталя та двоє синів – 5-ти річний Абрам та 4-річний Михайло не змогли евакуюватися і лишилися у місті.

26 липня 1941 р. Богуслав було окуповано нацистами. Через місяць вони публічно стратили декілька десятків місцевих євреїв. Дізнавшись про це, Наталя вмовила Самчинських переховати, хоч на деякий час, її дітей. Хлопці лишалися в Євгенії декілька тижнів, впродовж яких мати потайки навідувалася до них. Втім, чим далі, тим ставало очевидніше, що знову забрати дітей до себе жінка вже не зможе, тим більше що 15 вересня у місті стався новий розстріл євреїв.

Оскільки було відомо, що Абрам та Михайл мають батька-єврея, до Наталі приходила з обшуком поліція. Не знайшовши дітей, поліцаї заарештували жінку. Після допитів її відпустили, заявивши, що під загрозою смертної кари вона наступного ранку сама має привести хлопців до поліції.

Замість цього Наталя вирішила заховатися. Вона перебралася до своєї подруги Віри Сташевської, яка мешкала в іншій частині міста. Туди ж Євгенія перевела і хлопців.

34-річна Віра також мала двоє дітей, її чоловік був на фронті. Незважаючи на матеріальну скруту, вона прийняла в себе хлопців та Наталю. Оскільки Тетельманів у цьому районі ніхто не знав, Віра видавала їх за власних родичів. Так вони прожили близько року, коли німецький солдат, що проходив повз двір побачив маленького Абрама і почав кричати «Юде!». Віра вибігла з будинку і ледве змогла переконати німця в тому, що хлопець не єврей.

Побоюючись, що ця історія може мати продовження, Наталя перевела дітей до своїх друзів Федора та Марії Туркевич. Там Абрам і Михайло вдень переховувалися у підвалі, а вночі спали у будинку разом з дітьми Туркевичів. У теплі дні хлопці могли лишатися в сараї надворі. Там інколи до них доєднувалася Наталя чи доньки Туркевичів – Галина та Надія. Про те, що в домі переховують єврейських дітей не знав навіть найближчий сусід – Фома Петрушенко, який сам укривав невістку-єврейку та онуків.

Так Тетельмани змогли дочекатися приходу Червоної армії. Після визволення вони довгий час підтримували дружні відносини зі своїми рятівниками.

5 грудня 2002 р. Євгенії Юрковській (Самчинській), Вірі Сташевській, Федору та Марії Туркевич та їхнім донькам Галині Моргун (Туркевич) та Надії Федоренко (Туркевич) було присуджено почесне звання Праведників народів світу.

С. 73-74. 

ПРАВЕДНИКИ ЗА ТІЄЮ Ж СПРАВОЮ В ЯД ВАШЕМ