Праведники наpoдів світу. Українa

Гоппе Євдокія

Гоппе Євдокія

Основна інформація

Місце проживання в роки Голокосту (сучасне):

Україна, Житомирська обл., Володарсько-Волинський р-н, с. Суховоля

Місце порятунку (сучасне):

Україна, Житомирська обл., Володарсько-Волинський р-н, с. Суховоля

Соціальний статус:акушер

Номер справи в Яд Вашем:M.31.2/9774

Доля врятованих:вижили

Доля рятувальника:вижив

Рік присудження статусу:2002

default img

біографія

Навчаючись у Житомирському медичному училищі Євдокія Рогальчук приятелювала з однокурсницею єврейкою Євгенією Коломенською. По закінченні навчання обидві вони приїхали працювати до села Суховоля: Євдокія – акушеркою, Євгенія – фельдшером. Тут дівчата повиходили заміж – Євдокія за вчителя німця Леопольда Гоппе, а Євгенія – за українця Василя Ющенка.

У серпні 1941 р. розпочалася нацистська окупація. У листопаді Євгенія отримала виклик до поліції – нацисти збирали всіх євреїв Житомирщини. Однак, оскільки односельці шанобливо ставилися і любили свого фельдшера, подружжя Гоппе переконало їх підписати колективний лист із твердженням про польське походження жінки. Чоловік Євгенії листа не підписав і в того ж дня покинув село; більше його ніколи не бачили. Жінка лишилася одна з новонародженим сином Михайлом.

Оскільки Євгенія ніколи не приховувала свого єврейського походження, про що знали в окрузі, жінка мешкала в постійній тривозі. У січні 1942 р. вона вирішила доєднатися до радянських партизанів, які діяли в цьому районі. Свого семимісячного сина вона лишила під опікою подружжя Гоппе, у яких були близнюки-немовлята. Пара піклувалася про Михайла як про рідну дитину. Сусіди знали, що один із хлопчиків у подружжя Гоппе – син Євгенії, але не видавали їх.

При відступі німців наприкінці 1943 р. Леопольду, як фольксдойче, було наказано також відходити на захід. Відправляючись на збірний пункт, Гоппе лишили Михайла в однієї жінки. Червона армія прийшла раніше, ніж німці встигли евакуювати фольксдойче. Леопольда було заарештовано, чоловікові закидали співпрацю з нацистами. У 1945 р. він помер у тюрмі.

Євгенія відразу після визволення району відшукала сина. До кінця життя вона продовжувала товаришувати з Євдокією.

27 жовтня 2002 р. Леопольду та Євдокії Гоппе було присуджено почесне звання Праведників народів світу.

С. 58-59. 

ПРАВЕДНИКИ ЗА ТІЄЮ Ж СПРАВОЮ В ЯД ВАШЕМ