Праведники наpoдів світу. Українa

Котляревська Лідія

Котляревська Лідія

Основна інформація

Місце проживання в роки Голокосту (сучасне):

Україна, Дніпропетровська обл., м. Дніпро

Місце порятунку (сучасне):

Україна, Дніпропетровська обл., м. Дніпро

Соціальний статус:підпільник

Номер справи в Яд Вашем:M.31.2/9832

Доля врятованих:знищені

Доля рятувальника:вижив

Рік народження:1924

Рік присудження статусу:2002

Зображення з книги: «Ті, хто повертають віру в людину»: Праведники народів світу Дніпропетровської області / за ред. І. Я. Щупака. Дніпро : Інститут «Ткума»; ПП «Ліра ЛТД». 2019. С. 88.

біографія

Лідії було 17 років, коли напередодні війни вона вийшла заміж за єврея Олександра Котляревського, на чотири роки старшого за неї. З  початком німецько-радянської війни він пішов на фронт, а  через місяць Лідія отримала звістку про смерть чоловіка на полі бою. Доньку, яка народилася через шість місяців після його загибелі, Лідія назвала Олександрою, в пам’ять про чоловіка. Молода мати повернулася з немовлям до батьків. Незважаючи на своє особисте горе, Лідія підтримала рішення мами і  вітчима всіма способами чинити опір окупантам. З грудня 1941 р. їхня квартира перетворилася на місце зустрічі радянських підпільників. В  одній з  кімнат було облаштовано таємний притулок для радянського офіцера, єврея Бориса Сондака, якому вдалося втекти з німецького полону. Перебуваючи в укритті, він друкував офіційні німецькі бланки, вирізав печатки, підробляв документи, які підпільники використовували у своїй діяльності.

Лідія отримала завдання влаштуватися на роботу в  німецький шпиталь. Як медсестра, вона мала доступ до медикаментів, які крала й передавала підпільникам. Крім того, знаючи німецьку мову, вона прислухалася до розмов пацієнтів і передавала корисну інформацію своїм командирам.

Разом з  Лідією до підпільної роботи була залучена і її подруга, Тетяна Батеженко. Чоловік Тетяни, єврей Юхим Рабовський, перебував на фронті, а її однорічного сина Віктора доводилося постійно ховати у друзів, адже влада періодично влаштовувала у  неї обшуки, не вірячи, що дитина померла, як це стверджувала його мати.

Хлопчик часто перебував у  Лідії, а  під час облав вона забирала його та свою дочку і йшла з ними в міський парк, де ховалася у хащах. У жовтні 1942 р. серед підпільників прокотилася хвиля арештів; були затримані і згодом розстріляні батьки Лідії і Борис Сондак. Їй з донькою вдалося втекти з  Дніпропетровська і  до звільнення міста ховатися у друзів. Тетяна Батеженко з сином теж дочекалися звільнення, завдяки допомозі рідних і друзів.

Званням Праведник народів світу відзначена: 31 жовтня 2002 р. (Справа М.31.2/9832).

З книги: «Ті, хто повертають віру в людину»: Праведники народів світу Дніпропетровської області / за ред. І. Я. Щупака. Дніпро : Інститут «Ткума»; ПП «Ліра ЛТД». 2019. С. 87-88.