Праведники наpoдів світу. Українa

Вербова Людмила

Вербова Людмила

Основна інформація

Місце проживання в роки Голокосту (сучасне):

Україна, АР Крим, м. Сімферополь

Місце порятунку (сучасне):

Україна, АР Крим, м. Сімферополь

Соціальний статус:домогосподарка

Номер справи в Яд Вашем:M.31.2/9850

Доля врятованих:вижили

Доля рятувальника:вижив

Рік народження:1919

Рік присудження статусу:2002

default img

біографія

Людмила Вербова разом з новонародженим сином Віталієм мешкали в Сімферополі. Її чоловік був на фронті.

1 листопада 1941 р. місто окупували нацисти. У лютому 1942 р. до Людмили з проханням про притулок для сина, який мав батька-єврея, звернулася Ксенія Мухіна. Жінки були зведеними сестрами – Ксенія була донькою вітчима Людмили. Чоловіком Ксенії був Сімхон-Янкель Кіпніс, який в цей час перебував у Червоній армії. Хоча жінка зберегла дівоче прізвище, у грудні 1941 р. хтось доніс, що вона мала чоловіка-єврея. Ксенію разом з 6-річним сином Леонідом заарештували. Тиждень вони провели у таборі, що розташовувався поблизу міста, а потім за допомогою охоронця, якого Мухіна знала ще з довоєнних часів, їм вдалося втекти звідти. Вони переховувалися в сільській місцевості, але коли скінчилися гроші, Ксенія з сином змушені були повернутися до Сімферополя, де жінка могла влаштуватися на роботу.

Дізнавшись цю історію, Людмила Вербова погодилась взяти до себе Леоніда. З цього дня і до звільнення Сімферополя від нацистів у квітні 1944 р. він мешкав у Людмили. Оскільки хлопчик у документах мав прізвище та національність батька, він не відвідував школи. Гостям Людмила представляла Леоніда як свого племінника. Коли Ксенію відпускали з роботи, вона провідувала сина.

По війні чоловіки Людмили та Ксенії повернулися з фронту, і родини довгий час підтримували дружні відносини.

9 грудня 2002 р. Людмилі Вербовій було присуджено почесне звання Праведника народів світу.

С. 21.