Праведники наpoдів світу. Українa

Дмітрієва (Скосарь) Олена

Дмітрієва (Скосарь) Олена

Основна інформація

Місце проживання в роки Голокосту (сучасне):

Україна, Дніпропетровська обл., м. Дніпро

Місце порятунку (сучасне):

Україна, Дніпропетровська обл., м. Дніпро

Номер справи в Яд Вашем:M.31.2/9602

Доля врятованих:вижили

Доля рятувальника:вижив

Рік присудження статусу:2001

Зображення з книги: «Ті, хто повертають віру в людину»: Праведники народів світу Дніпропетровської області / за ред. І. Я. Щупака. Дніпро : Інститут «Ткума»; ПП «Ліра ЛТД». 2019. С. 76.

біографія

Ксенія Скосарь жила з  чоловіком Полікарпом і  16-річною донькою Оленою в  передмісті Дніпропетровська. Серед її друзів по роботі була єврейська сім’я Магінів – Давід і Софія.

Незабаром після того, як німці окупували Дніпропетровськ, поліція прийшла до будинку Магінів і заарештувала Давіда. Це був останній раз, коли родина бачила його живим. Через два тижні поліція повернулася, щоб заарештувати Софію, якої, на щастя, не було вдома. Її вісімнадцятирічній дочці Іді було наказано передати матері з’явитися наступного дня в поліцію. Замість цього мати і дочка вирішили бігти до Ксенії Скосарь і  просити у  неї притулку. Вона прийняла їх у себе в будинку і ховала в невеликій кімнаті, яка колись слугувала коморою. Ксенія поділилася цією таємницею зі своєю донькою Оленою, однак чоловікові вирішила нічого не розповідати.

Протягом місяця Іда і Софія знаходилися у будинку Скосарів, а голова родини навіть не підозрював про їхнє існування. Ксенія і Олена дбали про них і намагалися втішити у горі, яке їх спіткало – загибель чоловіка і батька. До цього часу Іда і Софія усвідомили, що радянські війська навряд чи зможуть повернутися в регіон найближчим часом, і жінки вирішили спробувати жити відкрито під вигаданими іменами. Ксенія і Олена забезпечили їх їжею, одягом і попрощалися з ними. Блукаючи селами, жінки представлялися торговками. Оскільки влада вимагала, щоб у торговців були документи, Софія звернулася в поліцію і заявила, що їхні документи були вкрадені. Поліція видала їм нові документи з українським прізвищем.

З цим паспортом влітку 1942 р. Іду відправили до Австрії на примусові роботи. Вона повернулася на Україну в 1946 р. і знайшла свою матір у  селі Дмитрівка Полтавського району, де вона жила останні чотири роки. Іда і Софія повернулися додому, до Дніпропетровська, де дізналися, що їх рятівниця Ксенія до того часу померла. Довгі роки вони залишалися в тісних дружніх стосунках з Оленою Скосарь (пізніше – Дмітрієвою).

Званням Праведник народів світу відзначені: 13 грудня 2001 р. (Справа М.31.2/9602).

З книги: «Ті, хто повертають віру в людину»: Праведники народів світу Дніпропетровської області / за ред. І. Я. Щупака. Дніпро : Інститут «Ткума»; ПП «Ліра ЛТД». 2019. С. 76-77.

ПРАВЕДНИКИ ЗА ТІЄЮ Ж СПРАВОЮ В ЯД ВАШЕМ