Яків Кудінов жив у  робочому селищі шахти імені Карла Лібкнехта у  Кривому Розі, Дніпропетровської області. Серед його друзів були росіянин Федір Чемодуров і його дружина, єврейка Есфірь Гітіна. З початком війни Есфірь, як медичний працівник, була мобілізована на фронт. Федір пішов на фронт солдатом. Яків Кудінов був комісований за віком і залишився в  Кривому Розі, який 14–15  серпня 1941 р. окупували нацисти.

Наприкінці року Якову стало відомо, що Есфірь знаходиться у  місті і її шукає поліція, а кілька днів потому вона постукала до нього, просячи на якийсь час дати їй притулок. Виявилося, що ще у  вересні медичний потяг, в  якому вона працювала, потрапив у  полон, але Есфірі вдалося втекти.

Багато тижнів вона добиралася додому, де сподівалася видати себе за росіянку, але хтось із довоєнних знайомих повідомив про неї у  поліцію, і  Есфірь мала переховуватися. У  місті в  неї було багато друзів, але мало хто погоджувався ховати її більше одного-двох днів.

І лише у Якова Кудінова вона знайшла притулок на більш тривалий термін. Спочатку він сховав Есфірь у погребі в садку, але там було дуже холодно, і їй довелося перейти до будинку. Разом з господарем вони обладнали місце укриття всередині невикористаного димаря, куди Есфірь ховалася за необхідності.

Наприкінці 1943 р., з  наближенням фронту, Есфірь з  міркувань безпеки перебралася до своєї подруги Лідії Малолєтко. Вона жила неподалік, із старою матір’ю і шестирічною донькою Сталіною, її чоловік був на фронті. У них Есфірь ховалася за купою старого ганчір’я у  коморі. Навіть маленька Сталіна розуміла, що необхідно тримати присутність Есфірі в  таємниці, і  перестала запрошувати до себе друзів.

У день звільнення Кривого Рогу, 22 лютого 1944 р., врятована Есфірь вийшла з укриття на волю. Вона повернулася у свою квартиру, і довгі роки жила неподалік від тих, хто врятував їй життя.

Званням Праведник народів світу відзначені: 28 червня 2000 р. (Справа М.31.2/8974).

З книги: «Ті, хто повертають віру в людину»: Праведники народів світу Дніпропетровської області / за ред. І. Я. Щупака. Дніпро : Інститут «Ткума»; ПП «Ліра ЛТД». 2019. С. 89-90.