Праведники наpoдів світу. Українa

Доморацький Віктор

Доморацький Віктор

Основна інформація

Місце проживання в роки Голокосту (сучасне):

Україна, Дніпропетровська обл., м. Дніпро

Місце порятунку (сучасне):

Україна, Дніпропетровська обл., м. Дніпро

Номер справи в Яд Вашем:M.31.2/8061

Доля врятованих:вижили

Доля рятувальника:вижив

Рік присудження статусу:1999

Зображення з книги: «Ті, хто повертають віру в людину»: Праведники народів світу Дніпропетровської області / за ред. І. Я. Щупака. Дніпро : Інститут «Ткума»; ПП «Ліра ЛТД». 2019. С. 79.

біографія

Валентина Доморацька та її син Віктор під час окупації Дніпропетровська разом із своїми сусідами Володимиром Івановим, його дружиною Євдокією та їхнім 16-річним сином Григорієм переховували у себе єврейську родину Шлагіних.

Вдівець Яків Борисович Шлагін разом із матір’ю Анною та семирічним сином Борисом проживали у селищі ім. Карла Маркса поблизу станції Ігрень (нині – частина житлового масиву в межах м. Дніпро). Там само знаходилася Ігренська психіатрична лікарня, в  якій Яків Шлагін працював заступником головного лікаря. Близько 1200 психічнохворих, які перебували на стаціонарному лікуванні разом із обслуговуючим персоналом не встигли евакуюватися і потрапили в окупацію. Доля пацієнтів лікарні відома – протягом кількох днів за наказом гестапо понад тисячу осіб було вбито шляхом введення смертельних ін’єкцій морфію, нашатирного спирту, стрихніну тощо.

Під час облав на євреїв міста та околиць, Яків Шлагін звернувся до іншого співробітника психіатричної лікарні, свого друга Григорія Михайловича Іванова, який погодився заховати всю родину Шлагіних у своїй квартирі. Для безпеки обох родин було прийнято рішення розділитися: Яків Шлагін переховувався на квартирі Валентини Доморацької, через певний час Володимиру Іванову і  Віктору Доморацькому вдалося дістати для нього фальшивий паспорт на ім’я Григорія Марусенко; Анну переховували родичі Іванових, які проживали у с. Ягідне, Куп’янського р-ну, Харківської обл., і  нічого не підозрювали про її єврейське походження; маленького Бориса віддали одній українській знайомій у  с.  Божедарівка, Криничанського р-ну, Дніпропетровської обл., яка обіцяла подбати про хлопчика, але не дотримала слова. Бориса віддали у  дитячий будинок, звідки його забрала мешканка одного з  навколишніх сіл. У неї в 1945 р. Яків Шлагін і знайшов свого сина.

З фальшивими документами Яків Шлагін зміг виїхати з Дніпропетровська, перетнути лінію фронту і вступити до лав Червоної армії. Брав участь у боях, отримав звання лейтенанта і після демобілізації як інвалід війни повернувся до роботи в Ігренську психіатричну лікарню. Шлагіни переїхали до Дніпропетровська і постійно підтримували зв’язок зі своїми рятівниками.

Званням Праведник народів світу відзначені: 4 квітня 1999 р. (Справа М.31.2/8061).

З книги: «Ті, хто повертають віру в людину»: Праведники народів світу Дніпропетровської області / за ред. І. Я. Щупака. Дніпро : Інститут «Ткума»; ПП «Ліра ЛТД». 2019. С. 78-79.

ПРАВЕДНИКИ ЗА ТІЄЮ Ж СПРАВОЮ В ЯД ВАШЕМ