Клавдія Балєбіна і Блюма Шварцман були близькими подругами. Вони обидві осиротіли в ранньому віці і разом виховувалися в дитячому будинку міста Одеси. Навіть вийшовши заміж, вони продовжували підтримувати дружні відносини і часто відвідували один одного. Після окупації Одеси в місті було організовано гетто. Блюма Шварцман з сином Леонідом перебралися в гетто на Слобідку. Протягом семи тижнів Шварцман регулярно отримувала від Балєбіної продуктові посилки. У березні 1942 року за допомогою єврейського поліцейського Блюмі з сином вдалося втекти з гетто.

Вони попрямували додому до Клавдії Балєбіної, де їх уже чекали. У той час Балєбіна з 12-річною дочкою проживала в центрі Одеси в квартирі, вхід до якої був тільки з двору, загального для кількох сімей. У розпорядженні Клавдії була комора, де Блюма з сином і ховалися протягом двох років. Євгенія Гурська, сусідка і подруга Балєбіної, знала про те, що там ховаються євреї. Вона допомагала приховувати їх і приносила їжу і ліки. Медикаменти були особливо потрібні, так як в коморі було дуже холодно, і Леонід часто хворів. Іноді мати і син піднімалися в квартиру Балєбіної, щоб помитися і зігрітися. Кожен раз, коли вони виходили і входили в укриття, Балєбіна і Гурська стояли на сторожі, оскільки в цьому районі багато хто знав Блюму Шварцман, і ховати її було дуже небезпечно. Після звільнення Одеси в квітні 1944 року Блюма Шварцман і її син Леонід продовжували дружити зі своїми рятівницями.

1 січня 1998 року Яд ва-Шем удостоїв Клавдію Балєбіну і Євгенію Гурську почесного звання «Праведник народів світу».

З книги П. Ю. Козленко «По іншу сторону межі» [Текст] / за ред. П. Ю. Козленко. - Про .: ТОВ «СІМЕКС-ПРІНТ». 2016. - С.176-177.