Єлизавета Шкандель разом із своїм чоловіком Федором Вовком мешкала у  місті Нікополь, Дніпропетровської області та працювала вчителем у  школі. Під час війни їй разом із чоловіком вдалося врятувати Сару Бакст, свою подругу і  колегу, її матір Єлизавету і  дворічного племінника Володимира.

Сара Бакст, єврейка, була одружена з українцем і мала двох маленьких дітей. Дізнавшись про те, що Сарі та її родичам вдалося вижити під час масових розстрілів євреїв міста 3 і 5 жовтня 1941 р., Єлизавета Шкандель вирішила їм допомогти. Спочатку вона сховала у  своєму будинку старшого сина Сари Віктора, а  потім звернулася до своєї подруги Марії Мізіної, і  та погодилася, в  разі необхідності, ховати Сару в своєму будинку.

Для Єлизавети Бакст Федір Вовк дістав фальшиві документи і відправив її до своїх друзів, які жили в селі Варварівка. Там до кінця окупації вона пропрацювала прибиральницею у школі, і ніхто не здогадувався про те, що вона – єврейка.

Маленький Володимир жив у  тому самому селі, і  ніхто нічого не знав про його походження. Сара протягом трьох місяців ховалася у  Марії Мізіної. Вдень вона відсиджувалася у  підвалі, а  вночі піднімалася в квартиру, де завжди могла зігрітися і помитися.

Пізніше Федору вдалося дістати для Сари фальшиві документи, і він допоміг їй виїхати. Сара оселилася у віддаленому селі, і тільки Єлизавета Шкандель та Федір Вовк знали про те, де вона ховається. Пізніше Федір перевіз до Сари її сина Віктора. Молодший син Олександр впродовж всієї окупації прожив із своїм батьком.

Після звільнення міста 8 лютого 1944 р., всі члени родини Бакст, які вижили, повернулися у  Нікополь і  протягом багатьох років підтримували зв’язок зі своїми рятівниками.

Званням Праведник народів світу відзначена: 12 липня 1998 р. (Справа М.31.2/8152).

З книги: «Ті, хто повертають віру в людину»: Праведники народів світу Дніпропетровської області / за ред. І. Я. Щупака. Дніпро : Інститут «Ткума»; ПП «Ліра ЛТД». 2019. С. 106-107.